Найбільший космічний порт тисячоліть
У кожної епохи є своє серце руху. Колись це були придорожні заїзди караванних шляхів, потім — морські гавані, пізніше — аеропорти планетарних століть. Але для тих, хто живе в добу міжзоряних трас, таким серцем став він — найбільший космічний порт тисячоліть, жива легенда, про яку говорять у будь-якому барі, де є хоч одна зоряна карта на стіні.
Його назву вимовляют
...
Читати далі »
|
Пісні міжзоряного вітру
Є звуки, яких не почуєш в атмосфері планети. Є мелодії, які не записати звичайними нотами — бо між ними лежать світлові роки, а паузи тягнуться віками. Ці мелодії народжуються там, де закінчуються карти, — у темних проміжках між зорями, в тихих течіях розрідженого газу, у шорохові пилу, що повільно пливе крізь галактичні рукави.
Ми називаємо це міжзоряним вітром. Насправді це потоки
...
Читати далі »
|
Перший трофей із загубленої цивілізації
Всесвіт прекрасно вміє прикидатися порожнім. Мільйони років він зносить імперії, стирає в пил міста, перемелює храми й лабораторії в безіменні руїни. А потім, коли ти пролітаєш повз, показує лише холодні скелі, замерзлі океани й мовчазні кільця уламків.
Та іноді достатньо одного неправильного відблиску, одного сигналу з глибини руїн, щоб усі карти, договори й протоколи раптом вт
...
Читати далі »
|
Принцип роботи світлового зсуву
У кожної епохи є свій звук. Для давніх мореплавців це був скрип щогл і шепіт вітру в вітрилах. Для першопрохідців космосу — гул хімічних ракет і тріск плазми. Але в епоху надсвітлових двигунів Всесвіт заговорив інакше: тремтінням корпусу, легким потемнінням зір і тихим, майже урочистим шепотом сенсорів, коли корабель входить у режим світлового зсуву.
Світловий зсув — це не п
...
Читати далі »
|
Культ Світлової Матері
У кожної галактики є свої тіні, та є й свої джерела світла. Десь між руїнами загублених цивілізацій, у пилу розвалених станцій і в знову народжених зоряних містах народжується нова віра – тендітна, як промінь першого ранку, і небезпечна, як вибух наднової. Саме так, із шепоту фотонів і легенд про прадавні зорі, постає Культ Світлової Матері.
Пролог: коли світло набуває рис обличчя<
...
Читати далі »
| |