Кордони між світами

Є мить у космічній навігації, яку не знайдеш у підручниках, хоча саме вона вирішує долю експедицій. Мить, коли прилади ще показують звичні значення, а інтуїція вже відчуває зміну. Наче простір попереду не просто інший, а підписаний іншими правилами. Наче Всесвіт там говорить тією ж мовою, але з іншим наголосом.

Кордони між світами рідко виглядають як двері. Частіше — як тиша, що раптом стає щ ... Читати далі »

Покоління нуль-g

У старих підручниках дитинство завжди починалося з тяжіння: перший крок, перше падіння, перше синє коліно, перший страх висоти й перша сміливість піднятися знову. Але там, де корабель стає домом, а орбіта — вулицею, дитинство починається інакше. Тут не падають — тут відпливають. Тут не вчаться тримати рівновагу — тут вчаться домовлятися з власним тілом у просторі, який не має “внизу” і “вгорі”. ... Читати далі »

Космічні блискавиці

Є явища, які зручно пояснювати мовою земних аналогій, але небезпечно в них залишатися надовго. Космічні блискавиці — саме такі. Ми вимовляємо це слово й уявляємо різкий спалах, розрив неба, тріск, що б’є в груди. Та в космосі часто немає повітря, щоб тріщати, і немає хмар у звичному сенсі, щоб накопичувати заряд. А спалах усе одно стається. Тільки він не завжди схожий на блискавку — інколи на розірвану нитку світла, ... Читати далі »

Голографічні мегаполіси

Міста майбутнього не завжди будуть важкими. Не кожен мегаполіс триматиметься на бетоні, сталі й камені. Деякі з них народяться там, де матерія втомилася бути єдиним носієм форми, а люди й постлюдські культури навчаться проектувати простір так само легко, як колись проектували мрії. У голографічному мегаполісі вулиця може бути світлом, будинок може бути алгоритмом, а площа — домовленістю між поглядами мільйонів мешканців.

Архіви мертвих цивілізацій

Коли корабель зупиняється біля зоряної бібліотеки, тиша змінює густину. Вона вже не просто відсутність звуку, а середовище, в якому плавають відлуння. Сяйво навігаційних вогнів торкається обшивки станції, і здається, що метал відповідає — не блиском, а старою пам’яттю. Тут не будують майбутнє. Тут його розпаковують, як запечатаний лист, адресований неіснуючому адресату.

Архіви ме ... Читати далі »