Гарячі інфразоряні глибині
Інфразоряні океани — це не просто поетична метафора для надгарячих шарів планет і зірок. У хроніках мандрівників вони постають як окремий вимір, де межа між плазмою й океаном стирається, а глибини поводяться, наче живі. Там, під шкіркою зоряного вітру, киплять моря розжарених елементів, народжуються нові світи й гинуть старі цивілізації, залишаючи по собі лише шепіт у спектрах випромінювання.
...
Читати далі »
|
Рослини, що рухаються на шестернях
У більшості світів рослини прив’язані до місця, як тіні до тіла. Вони ростуть, тягнуться до світла, гнуться від вітру, але рідко самі обирають, куди їм іти.
Та в деяких галактичних провінціях усе інакше. Там, де планети одягнені в металеві ліси, а ґрунт дзвенить при кожному кроці, флора давно зійшла з місця. Вона крокує, повзе, переїжджає з долини в долину. І робить це не на ко
...
Читати далі »
|
Світ із пульсуючими океанами
У більшості відомих світів океан — це поверхня. Вода лежить, тече, штормить, але врешті лишається фоном для континентів, для міст, для історій, які пишуть сухопутні цивілізації.
Та в деяких куточках Галактики океан — це серце. Не метафорично, а буквально: він б’ється. Він пульсує. Світ із пульсуючими океанами — це планета, де вода не просто вкриває кору, а живе в пе
...
Читати далі »
|
Подорожники у петлях
У кожної галактики є свої привиди. Не з туману й тіней, а з часу. На околицях спіралей, у провалах між кластерами, в напівзруйнованих станціях і забутих коридорах гіперпростору дрейфують хронові діри — рани в часовій тканині, де минуле, теперішнє і можливе майбутнє переплавляються в м’ясорубці подій.
Там народжується особлива каста мандрівників — подорожники у петлях. Це не герої
...
Читати далі »
|
Мегакільця навколо газових гігантів
Газові гіганти завжди були природними монументами Всесвіту. Їхні шторми тривають століттями, атмосфери сягають тисяч кілометрів углиб, магнітні пояси шиплять блискавками, що могли б випалити півконтиненту. Колись цивілізації дивилися на ці планети знизу, з далеких місяців, як на небесних богів. Потім — з орбіти, як на лабораторії та полігони.
А згодом настала епоха, коли навко
...
Читати далі »
| |