Пророцтво про зникнення світла
У галактиці є речі, які однаково лякають і романтиків, і прагматиків, і тих, хто ще вчора клявся, що не вірить ні в що, крім навігаційних маяків та рахунків за паливо. Наприклад, тиша під час аварійного затемнення: коли на містку гаснуть індикатори, а зірки за ілюмінатором раптом здаються не вічними, а… байдужими. Світло — це не просто фотони, це договір із реальністю. Поки воно є, ти віриш, що все має контури,
...
Читати далі »
|
Еволюція кіборгів
Кіборг — це не “людина з залізом”, як люблять писати рекламні брошури клінік апгрейду, де на рецепції усміхаються так, ніби ви прийшли не міняти нерви на оптоволокно, а просто підрівняти чубчик. Кіборг — це компроміс, що став культурою. Це цивілізаційна угода між крихким тілом, яке хоче жити довше, і холодною механікою, яка вміє працювати без романтики. А найсмішніше — що обидві сторони вважають себе перемо
...
Читати далі »
|
Розуми без тіл
Є в космосі особливий різновид тиші — та, що не порожня. Вона звучить як відсутність сигналу, але насправді це пауза перед відповіддю. Ти дивишся на панель зв’язку, бачиш “немає з’єднання”, і на мить тобі стає легше: ніби всесвіт нарешті перестав коментувати твої рішення. А потім ти згадуєш: у галактиці давно існують розуми, яким не потрібні голос, легені чи міміка, щоб бути поруч. Їм достатньо мережі, затримк
...
Читати далі »
|
Тіньова мережа сектору Σ
Сектор Σ на зоряних картах виглядає як акуратна пляма між торговими рукавами й мертвими туманностями. У навігаційних бюлетенях він описаний сухо: “нестабільна гравітаційна обстановка”, “підвищений ризик піратства”, “обмежений зв’язок”. У рекламних проспектах — ще сухіше: “вигідні маршрути”, “короткі плечі доставки”, “перспективний ринок&rdqu
...
Читати далі »
|
Механізми адаптації до нескінченності
Космос не має наміру бути ввічливим. Він не підлаштовується під людські очі, не приглушує тишу, не робить паузи, щоб ти встиг видихнути. Він просто є — як нескінченний коридор без дверей, у якому ти сам собі охоронець, в’язень і екскурсовод. Для наземної психіки це звучить романтично рівно до тієї миті, доки в ілюмінаторі не з’являється порожнеча, що дивиться у відповідь. І тоді романтика відступає,
...
Читати далі »
| |