Матерії, що змінюють сутність
———
У Галактиці є матеріали, з яких будують. Є матеріали, якими лікують. Є матеріали, якими вбивають — і потім сором’язливо називають це “засобами стримування”. А є матерії, які не вписуються в жодну класифікацію, бо вони не просто реагують на світ — вони переписують його правила. Після контакту з ними речі повертаються не зовсім тими, ким б
...
Читати далі »
|
Дитинство у сферичних містах
———
Сферичне місто ззовні нагадує ідеальну кульку: гладеньку, відполіровану, самовпевнену. Наче хтось узяв цілу цивілізацію, скрутив у компактний клубок і сказав: “От тепер ви нарешті житимете раціонально”. Усередині ж воно схоже на всесвіт у мініатюрі: вулиці, що обтікають кривину, парки-меридіани, будинки-суглоби, ліфти як нерви, а центральне ядро — на
...
Читати далі »
|
Вітри темної матерії
———
Коли вам кажуть “космічна погода”, більшість одразу уявляє сонячні спалахи, корональні викиди, полярні сяйва і той чарівний момент, коли навігація зривається з котушок, а диспетчер на орбіті робить вигляд, що все “під контролем”. Космос, мовляв, теж має свій прогноз: десь сяє, десь буря, десь радіаційний “дощ”. І це правда — частково.
...
Читати далі »
|
Архітектура ультрасвідомих центрів
———
Міста майбутнього тисячоліть не ростуть — вони усвідомлюють себе. Спершу обережно, як дитина, що раптом здогадалася: дзеркало не ворог, а доказ існування. Потім сміливіше: мережі сенсорів стають нервами, транспортні вузли — суглобами, енергосистеми — кровообігом, а центральні райони — мозком, який не лише рахує, а й відчуває. І ось у серц
...
Читати далі »
|
Пам’ять планетарних істот
———
У кожної цивілізації є мрія: залишити по собі щось велике. Піраміди, моноліти, голографічні епітафії, сервери з резервними копіями “найкращих моментів” (які чомусь завжди закінчуються котиками та урочистими тостами). Але в Галактиці, де зорі гаснуть, імперії розсипаються, а протоколи зберігання даних переписують частіше, ніж космічні пірати змінюють пра
...
Читати далі »
| |