Заборонений океан
У будь-якій цивілізації існує просте правило: якщо тобі кажуть «не заходь», десь поруч уже хтось продає квитки. Заборонені планети живуть не стільки у космосі, скільки в людській голові — в місці, де страх і цікавість б’ються за кермо, а здоровий глузд сидить позаду й удає, що його не кличуть. І серед усіх заборонених світів найпідступніший той, що виглядає… приємно. Синій. Спокійний. Майже романтичний. Пл
...
Читати далі »
|
Перша мапа нового космосу
Після війни космос виглядає так, ніби хтось узяв зоряну карту, зім’яв її в кулак, кинув у реактор і потім урочисто оголосив: «Ось вам новий порядок». Межі зсунулися, маршрути розірвалися, старі маяки мовчать, а ті, що світять, інколи світять не туди. У мирний час мапа — це обіцянка: тут безпечно, там швидко, ось тут заправка й майже пристойна кава. Післявоєнна мапа — це попередження, записка з чужої
...
Читати далі »
|
Істоти, що існують у тривалості
У космосі є речі, які лякають до крижаного поту: вакуум, радіація, збій гравітації, бухгалтерія флоту. Але найпідступніші — ті, що не кричать і не блимають аварійними лампами. Вони просто дивляться на тебе так, ніби ти — коротке непорозуміння, яке чомусь отримало право ходити коридорами реальності.
Позачасові істоти — саме такі. Їх не можна впіймати на радарі звичайних
...
Читати далі »
|
Модифікація людського геному для космосу
Коли людство вперше вилізло за межі атмосфери, воно швидко зрозуміло дві речі. Перша: космос не вражається нашими промовами. Друга: тіло, зібране під м’яку гравітацію, щедрий кисень і ввічливу радіацію рідної планети, у вакуумі поводиться як турист без гіда, без мапи й без штанів — тобто дуже недовго і з дивним виразом обличчя.
У «Хроніках Забутих Галактик&raq
...
Читати далі »
|
Подорожі крізь багатошарову матерію
У «Хроніках Забутих Галактик» є одна невтішна закономірність: що красивіше звучить маршрут, то дорожче потім ремонтувати корабель. А коли в бортжурналі з’являється фраза «перехід крізь багатошарову матерію», механіки починають молитися всім відомим і ще не відкритим богам тертя, гравітації та невдалих рішень. Бо багатошарова матерія — це не просто «щось густіше за туманність&ra
...
Читати далі »
| |