Еволюція кристалічних організмів
Якщо ви виросли на станції й бачили живе лише в контейнерах гідропоніки, то слово «організм» у вас автоматично асоціюється з чимось м’яким, теплим і дуже вимогливим до кисню. Але космос любить ламати наші словники. Він бере уявлення про життя, кидає їх у вакуум, обдає радіацією, і повертає назад у вигляді явища, яке перші три комісії назвуть «небіологічним процесом», четверта — «а
...
Читати далі »
|
Пошуки протокультури
Космічна археологія — дивне ремесло. Ми летимо крізь вакуум, щоб знайти пил. Ми вмикаємо найточніші сенсори, щоб виявити слід, який майже нічого не важить. Ми витрачаємо бюджети, за які можна було б збудувати маленьку, затишну станцію з баром і без героїзму, — аби відкопати уламок, що не гарантує ані слави, ані відповідей. І все ж, коли у темряві раптом спалахує натяк на «доісторичне» — щось, що було до
...
Читати далі »
|
Останній штурм станції «Зірка-9»
Станції в космосі мають одну дивну властивість: вони завжди здаються тим, хто сидить у них, непорушними, майже вічними. Зі сталі, з кераміки, з контрактів і протоколів. Їхні коридори пахнуть озоном, гарячим пластиком і впертістю, а шлюзи клацають так буденно, ніби війна — це просто ще один пункт у розкладі техобслуговування. Але є друга властивість: у війні станція не є фортецею, вона є мішенню. Велика,
...
Читати далі »
|
Затримка світла на мільярд років
Існують аномалії, які лякають одразу: чорні діри, що жують зорі, туманності, де корабельні радари починають молитися, і «ввічливі» сигнали невідомого походження, які звучать так, ніби вам пропонують знижку на власну капітуляцію. А є інший клас феноменів — ті, що спершу здаються навіть романтичними. Доки не розумієш, що романтика в космосі зазвичай закінчується рахунком за ремонт і довідкою від психіатра
...
Читати далі »
|
Легенда про синій світ
У нашому секторі галактики є речі, про які говорять пошепки. Не тому, що за це штрафують (хоч інколи й так), а тому, що ці речі надто людські, аж незручно. Одна з них — легенда про синій світ. Планета, де океан не був «ресурсом категорії А», де вода не зберігалася в опломбованих капсулах, а просто… падала з неба. Абсурдна розкіш, погодьтесь. Хтось скаже: міф для стажерів, щоб ті не втекли з флоту після перш
...
Читати далі »
| |