Планета з власною волею

Перший закон міжзоряної безпеки звучить просто: якщо планету назвали «забороненою», значить хтось уже встиг там загинути, написати про це протокол, а потім ще й додати пункт дрібним шрифтом: «втрати визнати прийнятними». Другий закон ще простіший: якщо планета заборонена, вам неодмінно захочеться туди приземлитися. Людська цікавість — це двигун прогресу й одночасно найнадійніший спосіб вмерти без сенс ... Читати далі »

Завершення тривалої міжзоряної кризи

Після будь-якої великої війни космос робить те, що робить завжди: мовчить. Не з поваги — з байдужості. У нього немає хвилини мовчання, зате є мільярди років тиші, в якій ваші меморіали виглядають, як наліпки на корпусі старого буксира. І все ж, коли тривала міжзоряна криза нарешті завершується, настає момент, який найважче витримати. Не вибухи. Не втрати. Не нестача пального чи кисню. А тиша, в якій раптом стає ... Читати далі »

Мандрівники без віку

Вони з’являються там, де у пристойних істот уже давно мали б закінчитися причини для героїзму: на покинутих станціях, у коридорах між вимірами, в мертвих системах, де навіть пил виглядає втомленим. Вони не носять медалей, бо медалі — це для тих, кому є що згадувати «потім». Вони не говорять про вік, бо вік — це ввічлива форма часу, а час для них не начальник, а погана звичка інших.

... Читати далі »

Гени, що не підкоряються біології

У кожній пристойній імперії є три святі речі: податки, протоколи й віра, що природу можна зламати інструкцією. А якщо імперія космічна, то додається четверта — генетика. Бо що може бути спокусливішим за думку: «ми перепишемо життя так само легко, як переписуємо звіт про витрати на антиметеоритний щит»?

Саме тут і починаються історії про гени, що не підкоряються біоло ... Читати далі »

Світ без часу, але з рухом

Є виміри, де зникає повітря, і ти раптом усвідомлюєш, що легені — це не орган, а звичка. Є виміри, де зникають тіні, і всі починають виглядати чеснішими, ніж заслуговують. А є вимір, який відбирає в тебе найсолодшу ілюзію з усіх: час.

Не «годинники зупинилися», не «хронограф зламався», не «календар з’їв чорний кисіль міжпросторового сміття». Ні ... Читати далі »