Світи, куди не повертаються
Пролог: заборона — це не знак “не можна”, а реклама для сміливих і дурних
У кожній галактиці є місця, які позначають червоним. Не тому, що там гарно, а тому, що після відвідування важко скласти звіт. Заборонені планети — це не романтична легенда для нічних розмов у барі на орбітальній станції. Це списки. Протоколи. Пломби на координатах. Мовчазні попередженн
...
Читати далі »
|
Тріумф цивільної дипломатії
Пролог: коли гармати змовкають, починає говорити найстрашніше — протоколи
Війна закінчується не тоді, коли згорає останній крейсер і замовкає остання батарея. Війна закінчується тоді, коли хтось дістає чистий бланк, ставить дату, і тихо питає: “Хто підписує першим?”. У цей момент більшість героїв раптово згадує, що має термінові справи в іншій системі. Бо підпис &
...
Читати далі »
|
Хранителі майбутніх століть
Пролог: коли “завтра” має голос і він не лагідний
Є істоти, які живуть довго. Є істоти, які живуть дуже довго й уже не пам’ятають, навіщо. А є Хранителі майбутніх століть — позачасові створіння, для яких “довго” звучить як дрібний побутовий клопіт, а слово “поспішай” викликає хіба що професійний сміх. Вони не просто переживають епохи
...
Читати далі »
|
Народження першої гібридної цивілізації
Пролог: як Всесвіт винайшов “спільний проєкт” і одразу пожалкував
У космосі є два типи подій: ті, що стаються випадково, і ті, що випадково оформлюють як “стратегічну ініціативу”. Народження першої гібридної цивілізації, звісно, офіційно належить до другого типу. Бо якщо вже у Всесвіті щось пішло не за планом, комусь обов’язково треба видат
...
Читати далі »
|
Пошуки загубленого вимірного ключа
Пролог: коли двері є, а ручки — ні
Є речі, які людство втратило з гідністю: моральні орієнтири під час розпродажів, здоровий сон після тридцяти, і ще ту дрібницю під назвою “приватність”. Але є втрати, які звучать як вирок усім нашим амбіціям — наприклад, загублений вимірний ключ. Так, той самий. Не метафора. Не “ключ до серця” і не &ldquo
...
Читати далі »
| |