Лінійні крейсери темної матерії
Є кораблі, які люблять фотографуватися на тлі туманностей, виблискувати бронею й драматично “виходити з гіперпростору” так, щоб у ворога з’явилося бажання негайно підписати капітуляцію, бажано двома руками й без дрібного шрифту. А є лінійні крейсери темної матерії. Вони не блищать. Вони майже не існують для очей. Вони приходять тихо, як рахунок за ремонт після “незначної” аварії в доках
...
Читати далі »
|
Переговори під тиском вакууму
Космічна дипломатія — це мистецтво домовлятися там, де навіть повітря не хоче з вами співпрацювати. На Землі переговори часто зводяться до кави, пауз, ввічливих усмішок і тонкого шантажу дедлайнами. У космосі дедлайн інколи має форму розгерметизації. А найкращий аргумент — не “ми знайдемо компроміс”, а “будь ласка, не стріляйте, бо наш перекладач ще не закінчив завантаження”.
<
...
Читати далі »
|
Струми, що проходять крізь реальність
Є енергії, які гарно виглядають у підручниках: акуратні, вимірювані, зручні для звітності. А є струми з інших вимірів — ті, що проходять крізь реальність так, ніби вона випадково залишила двері прочиненими. Їх не видно без спеціальних “очей”, їх складно описати звичними словами, і вони мають одну огидну звичку: поводитися чемно рівно до того моменту, коли ти вирішуєш, що вже все зрозумів.
...
Читати далі »
|
Загадка невидимих хвиль
Уявіть собі вечірку галактик. Зорі сяють, газові хмари пахнуть пафосом, чорні діри вдають, що вони “поза драмою”, хоча саме вони найчастіше її й влаштовують. І десь поруч стоїть найвпливовіший гість — темна матерія. Її не видно. Її не чути. Вона не позує для телескопів. Але всі відчувають, що без неї вечірка розвалиться: орбіти розбіглися б, спіралі галактик втратили б форму, а космос виглядав би як погано
...
Читати далі »
|
Земний пілот у чужому світі
Є одна стара, як перший зореліт, істина: якщо ти Земний пілот, то Всесвіт дивиться на тебе так, ніби ти одночасно і герой, і інструкція з техніки безпеки, яку всі проігнорували. Особливо коли ти прокидаєшся в чужому світі — не “зайшов на хвилинку”, не “приземлився для дозаправки”, а саме прокидаєшся, як після надто чесної вечірки в барі з нульовою гравітацією. Пам’ятаєш своє ім’
...
Читати далі »
| |